Коли бабусі стало зовсім важко самій поратися по дому, я фактично перетворилася на її постійну доглядальницю. Робота, дорога до неї, покупки, ліки — через деякий час зрозуміла, що так довго не витягну. Почала дивитися варіанти в Польщі, навіть вводила
будинок престарілих Польща недорого, але швидко зрозуміла, що дивитися треба не тільки на ціну. У результаті зупинилися на будинку для людей похилого віку «Renamed» у Польщі. Для мене головним було, щоб бабусі було спокійно і щоб поруч постійно хтось був.
Перший тиждень вона трохи бурчала, мовляв, «я ще сама можу», але потім освоїлася. Персонал допомагає їй із побутом, харчуванням, пересуванням, якщо треба — підказують і підтримують. Мені сподобалося, що з нею можуть нормально поговорити українською, бо для бабусі це реально важливо. Ще вона часто виходить погуляти, каже, що їй подобається зелень навколо і не відчувається, ніби вона весь час сидить у закритому приміщенні. Я нарешті перестала нервувати кожного разу, коли телефон довго не відповідав.
